"Креативні Таланти у сфері цивільного захисту»

Хмельницьким обласним відділенням ВГДР "Школа безпеки" під егідою Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області, Управлінь освіти та культури Хмельницької міської ради та Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Хмельницької області проведено конкурс «Креативні таланти у сфері цивільного захисту» щодо написання статей учнями 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів міста Хмельницького. Він проводився з метою розкриття творчих здібностей і навичок серед учнівської молоді з питань безпеки життєдіяльності та цивільного захисту.

Конкурс організовано на тему: «Цивільний захист як шлях до безпечного життя нашого майбутнього». Необхідно було розкрити  способи захисту населення в найближчому майбутньому за наступними напрямками: види рятувальної техніки та обладнання; боротьба зі стихійними лихами; ліквідація надзвичайних ситуацій; методи та заходи щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій; життя без надзвичайних ситуацій.

На конкурс надійшло дуже багато різноманітних учнівських матеріалів, серед яких було важко визначити найкращу, заслужену на перше місце  роботу. Проте, зважаючи на основні критерії визначення переможців конкурсу, якими були дотримання тематики конкурсу, змістовність та повнота розкриття теми, доступність, відповідальність роботи віковій категорії учасника, творчий підхід до виконання роботи, використання художніх засобів, раціоналізм, лаконічність, завершеність та зрозумілість змісту і сюжету, члени конкурсної комісії все-таки визначили переможця.

Кращою творчою роботою конкурсу «Креативні таланти у сфері цивільного захисту» стала робота Смоляк Валерії, учениці 10-Б класу Спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 м. Хмельницького

Смоляк Валерія, учениця 10 класу СЗОШ 12 м. Хмельницького

 

Цивільний захист як шлях до безпечного життя нашого майбутнього

 

Проблема захисту людини від небезпек постала водночас з появою людства на Землі. З часу виникнення людської цивілізації кожна людина дбає про власну безпеку та безпеку своїх близьких так само, як і людству доводилося дбати про безпеку свого існування. Сподівання на те, що з розвитком цивілізації людина стане більш здоровою та захищеною від небезпек, не справдилося. Певно, тому, що свідомість, світоглядний та духовний розвиток людини значно відстають від темпів технічного прогресу. А це призводить до зростання кількості небезпечних ситуацій різного характеру:природного, техногенного, соціального.

Природа - дуже складна система, яка існує за своїми законами. Тому людству, для того щоб вижити, необхідно зрозуміти ці закони, навчитися існувати з природою у гармонії.

Живучи на цій чудовій планеті, люди, не замислюючись, роблять їй боляче: руйнують її надра, втручаються у космічний простір, забруднюють навколишнє середовище, висушують болота, змінюють русла та багато іншого.

Бездумно нищимо природу, Втручаємось в незнану суть!

І так від роду і до роду,

Й ніяк не можемо збагнуть: Що навкруги ніщо не вічне,

І ми - лиш мить на цій Землі, А після нас настане вічність Така, яку збудуєм ми.

І прийдуть діти та онуки

На куряву від попелищ,

Де вже течуть отруйні ріки,

Й Чорнобиля панує ніч.

Не переймаючись бідою,

Ми за комфорту певну мить Готові згубною ціною - Життям нащадків заплатить.

Наша Земля дуже болісно реагує на погане до неї ставлення з боку людей і часто відповідає нам «взаємністю» - стихійними лихами, від яких руйнуються міста і села, зникають з лиця Землі ліси, сади, ріки і гори, зникають окремі види рослин і тварин.

Ми живемо у двадцять першому столітті. У столітті новітніх технологій і великих досягнень, але, не дивлячись всі ці досягнення, населення Землі потерпає від природних катаклізмів, над якими ніхто не має влади. Мова йде про землетруси, виверження вулканів, смерчі, тайфуни. Всі ці природні явища вчені всього світу вивчають, розробляють методи попередження. Наприклад, в австралійському університеті Квінсленда розробили метод вивчення виверження вулканів. Він побудований на спостереженнях за підземними поштовхами, які, зазвичай, передують різкими змінами у поведінці вулкана. Головним недоліком цього методу є те, що неможливо визначити точну дату виверження вулкана. Я вважаю, що можна було б розробити моделі машин-роботів (витривалих до високих температур), які зможуть спускатись до кратера вулкана, щоб виміряти його діаметр і подати найточнішу інформацію. Як відомо, перед виверженням відбувається звуження кратера. Можливо, ці дані допоможуть точніше визначити час виверження і евакуювати населення ще до катастрофи. Не менш небезпечним природним лихом є землетруси. І хоч для прогнозування землетрусів у світі створено безліч сейсмічних станцій, оснащених високочутливими приладами, не завжди вдається вчасно попередити про небезпеку. Небезпечні наслідки землетрусів в майбутньому будуть зростати в міру збільшення народонаселення, урбанізації міст, розширення будівництва потенційно небезпечних об'єктів - атомних електростанцій, гідротехнічних споруд, нафтопереробних та хімічних підприємств та зберігання легкозаймистих матеріалів у великих ємкостях.

На щастя, вулканів у нас немає, та й землетруси відбуваються рідко, а от наслідки від повені, зсувів, снігових заносів, сходження снігових лавин в гірській місцевості - це ті небезпеки, які супроводжують населення України щороку. І коли починаєш порівнювати як відбувається ліквідація наслідків стихійного лиха за кордоном і у нас, яка там модернізована техніка працює - заздрість переповнює.

Небезпеки сучасного світу мають великі негативні наслідки, що суттєво впливають на економіку, політику, соціальне життя населення цілих регіонів. Згадаймо катастрофу на Чорнобильській АЕС (1986р.), забруднення систем водопостачання в Харкові (1995р.), вибухи на складах з боєприпасами (2008р. у Лозовому, 2015р. у Сватовому), вибух на нафтобазі під Києвом (2015р.), безліч затонулих кораблів, авіакатастрофи, терористичні акти.

Чи можливо було б цього уникнути? Звичайно можливо, адже в більшості з них винні самі люди, їхня недбалість, безвідповідальність та жага до збагачення; недоліки в організації виробничого середовища; неправильні чи помилкові дії та непередбачена поведінка або реакція працюючих; недостатній нагляд державних органів як за експлуатацією, так і за експериментами; недостатній рівень кваліфікації персоналу. В таких умовах, коли людина не підготовлена до ефективних дій, значно погіршується обстановка, створюється загроза життю.

А далі поміркуймо про те, як би людство у майбутньому змогло б зробити життя безпечним. Як відомо, наш земляк із Харківського університету сконструював капсулу, завдяки якій пасажири у літаку , на якому відбулась аварія, виживають. Метод захисту полягає у тому, що ця герметична капсула вшивається у літак, і коли він падає, люди у капсулі катапультуються і опускаються на землю на парашутах. Таким чином всі виживають. На мій погляд, за цим винаходом майбутнє, але поки що ця ідея тільки на папері. Шкода, що наша держава виділяє так мало коштів для втілення в життя багатьох винаходів, адже вони не тільки б допомогли врятувати життя багатьом, а й принесли б прибуток державі. Але навіть якби цей винахід впровадили на практиці, це була б лише маленька крапля в морі великих проблем. Світ має змінитися на краще, і кожен повинен розпочати з самого себе. І якщо НС природного характеру відбуваються не залежно від участі людини, то техногенні та соціальні - в більшості випадках залежать від самої людини. Щоб в майбутньому жити безпечно, ми повинні позбутися корупції, знайти альтернативні джерела енергії та палива; дбати про те, щоб розвивалося сільське господарство, а не зростала урбанізація міст; заборонити війни та випробування ядерної зброї. Людство повинно навчитися відрізняти позитивні дії і вчинки людини від негативних і цим запобігати виникненню малих і великих небезпек, навчитися нести моральну відповідальність за збереження планети перед нащадками. Держава, в свою чергу, повинна дбати про відновлення та модернізацію виробництва, про реформування, оснащення та навчання професійних сил реагування на НС.

 

Пам'ятаймо про страшні рани на Землі, заподіяні нами, про те, що наша планета - наш дім. І саме ми маємо дбати про неї.

ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ В НЕДАЛЕКОМУ МАЙБУТНЬОМУ

 

У сьогоднішньому світі є багато спецслужб які допоможуть у разі виникнення надзвичайної ситуації, але чи готові вони до виникнення таких ситуацій ? Одним із останніх прикладів неготовності спецслужб до виникнення таких ситуація є події у Парижі 13 листопада - де добре скоординована терористична група влаштувала справжню «п'ятницю тринадцятого» убивши більше сотні осіб цивільного населення .

Почнемо з найбільш вдалих дій правоохоронних органів Парижу , а саме: вибухи біля стадіону під час футбольного матчу на якому були присутні вищі чини французького і німецького правління ; правоохоронцям вдалось зберегти людей на стадіоні зібравши їх на футбольному полі , якби ці люди вибігли за межі стадіону , то на вулицях Парижу була б паніка , а як відомо паніка - найбільший ворог у надзвичайних ситуаціях. Як терористи-смертники з вибуховими механізми змогли потрапити на стадіон ? Надіюсь що у майбутньому при вході на стадіон стюарди будуть використовувати металодетектори які збільшують шанс виявити щось небезпечне , що може використатись у ворожих цілях .

Справжня бійня була у театрі "Батаклан" - де четверо зловмисників знешкодивши охорону театру почали розстрілювати слухачів ( деяким людям вдалось вибігти через чорний хід під час заміни магазинів ) , після стрільби терористи взяли багато заручників , яких вдалось визволити під час штурму спецназа який відбувся лише через дві з половиною години після початку стрільби. На мою думку щоб запобігти такого в майбутньому потрібно встановити відеокамери з яких видно всі двері для входу і виходу у публічній установі, і транслювати запис у відділок полії, або якоїсь другої охоронної служби , щоб у разі виникнення подібної ситуації можна було блискавично зреагувати і скоординувати дії правоохоронців.

Решта терактів відбулося на вулицях міста де терористи розстрілювали відвідувачів кафе або ресторанів , на мою думку у даному випадку цю проблему повинні ліквідувати правоохоронці які патрулюють по місту ; хотілось би , щоб у майбутньому ця проблема вирішилась збільшенням патрульних і переозброєнням їх , а також у разі відсутності групи спецназу швидкого реагування створити її.

Отже події у Франції показали абсолютну неготовність спецслужб до надзвичайних ситуацій .

У день терактів у Франції в Туреччині також мали відбутися теракти , але турецька поліція спрацювала краще заарештувавши 5 терористі .

У відповідь на зухвалі теракти в столиці Франції, французька і американська авіація влаштували бомбардування одного із міст Сирії, яке вважається кублом терористів .

 

НВО 5 м. Хмельницького імені Сергія Єфремова

Цвіра Володимир, учень 10-А класу

 

БОРОТЬБА ЗІ СТИХІЙНИМИ ЛИХАМИ

 

У10 класі ми почали вивчати новий предмет, який називається Захист Вітчизни. Метою навчального предмета «Захист Вітчизни» є:

-   ознайомлення учнів з основами нормативно-правового забезпечення захисту Вітчизни, цивільного захисту та охорони здоров'я;

-   набуття знань про задачі Збройних Сил України та інших військових формувань, їх характерні особливості; засвоєння основ захисту Вітчизни, цивільного захисту, медико-санітарної підготовки; здійснення психологічної підготовки до захисту Вітчизни.

Одним із розділів даного предмета є розділ про стихійні лиха. Стихійне лихо — екстремальне явище природи катастрофічного характеру, що приводить до раптового порушення нормальної діяльності людей. Характерними рисами стихійного лиха є його непередбачливість і неможливість, як правило, своєчасно попередити.

У ряді випадків стихійне лихо супроводжується загибеллю матеріальних цінностей і жертвами серед населення. Стихійне лихо оцінюється за кількістю жертв і руйнування, в ненаселених місцях — за ступенем порушення природного середовища: рельєфу, рослинності, тваринного світу, а також за площею охоплення.

За місцем локалізації стихійні лиха поділяють на: Літосферні (виверження вулканів, землетруси, зсуви, селі); Гідросферні (повені, снігові лавини, шторми); Атмосферні (урагани, зливи, ожеледі, блискавки).

До стихійного лиха належать: виверження вулканів, землетруси, цунамі, обвали, селі, лавини, повені, урагани, тайфуни, смерчі, смог, град, блискавки, лісова пожежа й інші. Злива, снігопад, заморозок, ожеледиця та інші явища, що постійно спостерігаються можуть мати характер стихійного лиха при раптовому різкому настанні або при незвичайно високій інтенсивності. Найнебезпечнішим стихійним лихом вважаються циклони, тайфуни, засуха і перетворення місцевості на пустелю.

За багато віків людство виробило досить струнку систему заходів захисту від стихійних лих, здійснення якого в різних районах світу могло б значно понизити число людських жертв і величину матеріального збитку. Але до сьогоднішнього дня ми, на жаль, можемо говорити тільки про окремі приклади успішного протистояння стихіям. Проте, доцільно ще раз перерахувати головні принципи захисту від стихійних лих і компенсації їх наслідків. Потрібне чітке і своєчасне прогнозування часу, місця і інтенсивності стихійного лиха. Це дає можливість своєчасно оповістити населення про очікуваний удар стихії. Правильно зрозуміле попередження дозволяє людям підготуватися до небезпечного явища шляхом або тимчасової евакуації, або будівництва захисних інженерних споруд, або зміцнення власних будинків, приміщень для худоби і так далі. Має бути врахований досвід минулого, і його важкі уроки мають бути доведені до зведення населення з роз'ясненням, що подібне лихо може повторитися. У деяких країнах держава скуповує землі в ареалах можливих стихійних лих і організовує переїзди, що субсидуються, з небезпечних зон.

Важливе значення для зниження збитків в результаті стихійних лих має страхування. У багатьох країнах світу налагоджено державне страхування особистого майна і життя людей від наступних стихійних лих:землетрусів, повеней, ударів блискавки, ураганів, селів, снігової лавини, обвалів, зсувів, посух, грязьових потоків, злив, граду, ранньоосінніх і пізньовесняних заморозків. Наприклад, сільське господарство страхується не лише від цих явищ, але і від замулювання грунтів, інею, безвітряної погоди в період запилення рослин. Тварини страхуються від ожеледі, глибокого снігу, снігового насту, низьких температур.

Думаю, що через 20-30 років в нашій державі і на всій планеті буде така техніка, такі прилади які зможуть наперед передбачати стихійні лиха і зможуть їм запобігти, щоб врятувати найдорожче - людське життя. Завдяки страхуванню ми зможемо відшкодовувати моральні та матеріальні збитки людям, які постраждали від стихійних лих.

 

НВО 5 м. Хмельницького імені Сергія Єфремова

Чумак Ярослав, учень 10-Б класу

 

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ ЯК ШЛЯХ ДО БЕЗПЕЧНОГО ЖИТТЯ НАШОГО МАЙБУТНЬОГО

 

У 10-11 класах ми почали вивчати новий предмет - Захист Вітчизни. На мою думку, цей предмет дуже важливий і необхідний для навчання дітей, особливо хлопців. Завдяки «ЗВ» ми можемо навчитись багато чому - від поводження зі зброєю, до тактичних рішень у боротьбі з ворогом, чи іншими лихами, які можуть нас спіткати. Тобто ми можемо навчитись справжнього, важливого для сьогодення і майбутнього цивільного захисту.

Почну з того, що скажу, що таке цивільний захист. Цивільний захист населення система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підлеглих їм сил і засобів, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, добровільних рятувальних формувань з метою запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій. Тобто це будь-які існуючі заходи для безпеки всього населення і кожного громадянина України окремо, затверджені Законами України.

Відповідно до законодавства громадяни України мають право на захист свого життя й здоров'я від наслідків аварій, пожеж, стихійних лих та на вимогу від Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, адміністрацій підприємств, установ й організацій незалежно від форм власності й господарювання гарантій по забезпеченню його реалізації. Держава як гарант цього права здійснює захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного й військового характеру.

Отже кожна людина, відповідно до Законів України, повинна бути захищена від різних видів катастроф та небезпечних випадків та їхніх наслідків. Але як показує практика, далеко не завжди можна вберегти громадян, їхнє майно від всіх цих небезпек. Насправді, дуже часто люди опиняються сам на сам зі своїми бідами. А причина не тільки, наприклад, в неочікуваності того чи іншого випадку, айв халатному ставленні до елементарних правил безпеки, не виконанні своїх обов'язків деякими органами правління і безпеки держави. Сюди ж можна додати і злочини, такі як відмивання грошей високопосадовцями, корупцію і т.д. Чимало прикладів можна назвати, коли замість того щоб забезпечити виробництво надійними засобами протипожежної безпеки, які надзвичайно важливі, директор цього виробництва просто платить хабар, і ніби збувається своєї «проблеми». Насправді ж, замість того, щоб забезпечити себе захистом від небезпеки, він може наразитись на великі проблеми, якщо щось станеться з цим же виробництвом. Такі приклади можна наводити і наводити, і ні для кого не секрет, що в нашій країні так халатно ставляться до цієї проблеми. Недостатнє фінансування держави, корупція на найвищих рівнях, стан війни, у якому перебуває зараз Україна, важка економічна криза - все це впливає на всі сфери, у тому числі і на цивільний захист.

Що ж робити, щоб хоч якось налагодити таку важливу ланку у становленні справжньої держави, а згодом і підвищити її на загальноєвропейський і загальносвітовий, високий рівень розвитку? На мою думку, тут потрібно бути послідовним і конкретним. Тут не потрібно братись за все одночасно.

Я вважаю, що спочатку потрібно підвищити рівень кваліфікації працівників, які забезпечують цивільний захист населення. Це буде як фундамент для наступних робіт. Держава повинна мати справжніх професіоналів у своєму ділі: тільки найкращі спеціалісти, майстри своєї справи. Цих людей держава повинна забезпечити хорошою заробітною платнею. Адже ніяка людина не захоче викладатись на максимум за гроші, які насправді не відповідають якості виконання. Також достойна зарплата повинна забезпечити величезний відсоток зниження хабарництва у державі. Адже людині вже просто не потрібно буде брати хабар, тому що вона буде матеріально забезпечена і задоволена тим, що дає держава.

Після забезпечення високого рівня кваліфікації працівників, впевненості у їх задоволенні роботою і наданими умовами, держава повинна забезпечити їх якісним устаткуванням останніх зразків. Людині завжди буде приємно і зручно працювати з новою технікою найкращої якості. Взагалі, я вважаю, влада повинна забезпечувати своїх державних працівників. На даний момент, цього немає. А повинно бути. Адже не кожен робітник зараз може дозволити собі найкращі речі, потрібні йому для роботи. Чому взагалі він повинен забезпечувати себе сам, якщо він працює на державу? На мою думку, якщо держава буде турбуватись про забезпечення своїх службовців, то і як у випадку з зарплатою, цей службовець буде працювати і старатись на найвищому рівні. Якість виконання поставлених цілей підвищиться. Отже рівень якості цивільного захисту теж підвищиться.

Третє, що потрібно зробити, це, на мою думку, створити чи вдосконалити свій виробничий процес. Тобто держава повинна повністю підтримувати тих, хто створює, наприклад, нові види захисту. В Україні чимало розумних людей, а у цих людей чимало геніальних ідей. їхні ідеї повинні вдосконалюватись і втілюватись у реальність. Це, по-перше, збереже велику частину бюджету, адже дешевше буде, напевно, виробляти своє, ніж купувати чуже, а по-друге, це буде виводити наше виробництво на новий рівень і світовий ринок, що теж піде у плюс бюджету країни. Звичайно не можна відмовлятись від імпортних зразків, які на даний момент кращі. Але своє потрібно обов'язково розвивати!

І, звичайно ж, паралельно всьому цьому потрібно боротись з корупцією. На всіх державних рівнях. Боротись завзято і цілеспрямовано.

На мою думку, потрібно дотримуватись всіх цих правил. Тоді вже можна бути певним у майбутньому успіху цивільного захисту населення в Україні. Тільки слідуючи цьому можна розвиватись і йти вперед, до кращого.

Аналіз проблем, розвиток і вдосконалення - це, я вважаю, найкращий спосіб боротьби і запобігання виникненню майбутніх надзвичайних ситуацій. Тільки такими методами ми зможемо вберегти своє майбутнє від неприємних і небезпечних моментів для нашого життя.

 

НВО 5 м. Хмельницького імені Сергія Єфремова

Сердюк Роман, учень 10-Б класу

 

ВИДИ СТИХІЙНИХ ЛИХ І МЕТОДИ БОРОТЬБИ З НИМИ

                                 ТРОПІЧНИЙ ЦИКЛОН (УРАГАН)

Небезпека тропічного циклону полягає в екстремальній дії одного або усіх його елементів (вітру, дощу, штормових наганянь і хвиль). Штормові наганяння представляють найбільш руйнівний чинник.

Тропічні циклони - сезонні явища, частота яких в різних районах міняється в середньому від одного до 20 ураганів в рік. За рік з супутників простежується до 110 ураганів, що зароджуються над Атлантикою. Але тільки 10-11 з них зростають до таких розмірів, коли їх можна іменувати ураганами, або тропічними штормами. Важливою мірою захисту людей від ураганів служить їх прогнозування. Тропічні циклони на початку зазвичай пізнають, а потім простежують по знімках з супутників. Якщо виявляють, що ураган посилюється, виконують прогноз його шляху і швидкості, який потім уточнюється при отриманні нової інформації. Коли ураган наближається до берега на відстань 300 км, його швидкість і напрям руху можна визначити по радіолокатору. У прогнозах зазвичай прагнуть визначити ділянку узбережжя, якому погрожує ураган, місце очікуваного максимального штормового наганяння, райони зливових дощів і повеней, а також ознаки торнадо щонайменше за 36 годин до виходу тропічного циклону на берег.

В цілях захисту життя людей і їх майна адміністрація і само населення в районах, схильних до дії ураганів, вживають різні заходи. Здійснюються спроби впливати на сам ураган. Для цього, наприклад, хмари в зоні урагану засівають йодистим сріблом. Споруджуються запобіжні берегові греблі, насипаються захисні вали, дюни закріплюються рослинністю, виробляються лісопосадки. Будуються притулки. Важливе значення надається суворому дотриманню правил зонування території, дотриманню будівельних норм. Будівлі зміцнюються, виробляється їх вітро - і гідрозахист. На випадок лиха накопичуються запаси води, продовольства і будівельних матеріалів. Найважливіша роль належить системі сповіщення про наближення урагану. Така ж важлива і добре організована евакуація людей з небезпечної зони. Рекомендації відносно того, що слід робити відразу після урагану :

1.        Пред'явити страхові позови.

2.  Надати необхідну фінансову допомогу потерпілим і відновлювати нормальне життя.

3.        Примиритися із збитками.

 

ПОВЕНІ

У гідрологічному сенсі повінь означає затоплення прибережних районів річковим стоком, який перевищує повну пропускну спроможність русла. У посушливих районах у момент великого стоку "наповнюється" само русло, зазвичай не заповнене водою. Стадія повені починається при переповнюванні русла, коли вода виходить з берегів. Зазвичай встановлюють рівень повені, критичний з точки зору збитку майну і перешкод людської діяльності. Повінь - значно поширеніше стихійне лихо в порівнянні з іншими екстремальними природними подіями. Повені можуть відбуватися як на постійних, так і на тимчасових потоках, а також в районах, де взагалі немає річок і озер, наприклад в посушливих районах із зливовим типом опадів. Проблема пристосування людини до повеней набуває особливо складного характеру, тому що повені одночасно з негативною дією на населення і на місце його існування мають і позитивні сторони. У небезпечних відносно повеней районах немає необхідністю освоєння прибережних земель і неминучими збитками від повеней робилися упродовж усієї історії людства.

Між майновим збитком від повеней і числом жертв зазвичай існує зворотна залежність. Суспільства, яким є що втрачати в сенсі будівельних споруд, інженерних мереж, транспортних засобів і ін„ зазвичай мають у розпорядженні і науково-технічні кошти для забезпечення моніторингу, сповіщення, евакуації населення і ремонтно-відновних робіт, а усе це сприяє скороченню числа жертв. Навпаки, доиндустриальние суспільства, особливо з високою щільністю сільського населення, несуть менш значні майнові втрати, але не мають необхідних засобів для здійснення попереджувальних заходів і порятунку людей. Жертви серед населення - найбільш трагічний і, безумовно, прямий результат повені, що найлегше виділяється. У сільських районах особливо великі збитки внаслідок загибелі сільськогосподарських тварин і затоплення земельних угідь, що супроводжується ерозією грунтів і знищенням посівів. Вода ушкоджує сільськогосподарський інвентар, насіння, добрива, корми, що зберігаються в складських приміщеннях, виводить з ладу іригаційні системи і інші джерела водопостачання, руйнує дороги. Повені завдають збитку міському майну, що включає будівлі усіх типів, інженерні споруди і комунікації, транспорт, річкове господарство. Непрямі збитки зазвичай зв'язують з наслідками для здоров'я людей і загального добробуту, хоча при цьому слід враховувати і такі цінності, як живописність ландшафту, рекреаційні можливості і збереження куточків невинної природи. Нормальна діяльність медико-санітарних служб дуже ускладнюється внаслідок ушкодження транспортних засобів і інженерних мереж, особливо водопроводу. В результаті повені виникає небезпека зараження і забруднення місцевості, спалахів епізоотії, що може призводити до збільшення захворюваності населення.

У пом'якшенні негативних наслідків повеней велика роль прогнозів. Завчасність прогнозу максимального підйому рівня води або переповнювання русла може коливатися від декількох хвилин при зливових осіданнях до декількох годин на малих водозборах у верхів'ях річок і декількох діб в пониззях великих річок.

Завчасність і надійність сповіщення зростають у міру руху вниз по річці за наявності необхідних відомостей про хід повені на вишерасположенних ділянках. Більшість країн, що розвиваються, вимушена покладатися на набагато мізерніші дані, ніж треба для прогнозу і сповіщення. З повенями, викликаними паводками на річках, людина активно бореться. Для цього будуються греблі і греблі, поглиблюються і випрямляються русла, споруджуються водосховища для збору паводкових вод, приймаються заходи по управлінню землекористуванням в басейні річок.

Готовність зазнавати збитки продовжує залишатися основним способом адаптації до повеней для більшості жителів потенційно затоплюваних районів в країнах, що розвиваються, а часто і розвинених. Очевидно, потрібні спеціальні заходи, для того, щоб спонукати до діяльності населення і адміністрацію і виробити загальну стратегію управління стосовно цих стихійних лих.

 

ЗЕМЛЕТРУСИ

Землетрус є раптовим звільненням потенційної енергії земних надр, яке набуває форми ударних хвиль і пружних коливань (сейсмічної хвилі), що поширюються на всіх напрямках. Землетрус представляє комплексне лихо зважаючи на його численні прямі і вторинні прояви на земній поверхні. У числі прямих наслідків - зміщення грунту від сейсмічних хвиль або тектонічних рухів поверхні. Серед вторинних ефектів - просідання і ущільнення грунту, зсуви, тріщини, цунамі, пожежі і снігова лавина. Цс багатолике лихо спричиняє за собою величезне число жертв і великі матеріальні збитки.

Незважаючи на 4-тисячолітній досвід вивчення землетрусів, передбачити це явище дуже важко. Саме більше, на що здатна сучасна наука, - це пророцтво великого сейсмічного поштовху без вказівки точного часу.

Найбільш радикальним засобом захисту здоров'я і життя людей від землетрусів є переселення населення в безпечні в сейсмічному відношенні райони.

 

ВИВЕРЖЕННЯ ВУЛКАНІВ

В результаті вулканічної діяльності гинуть тисячі людей, наноситься величезний збиток господарству і майну населення. Тільки за останні 500 років від вивержень вулканів загинули 200 тис, чоловік. їх смерть - результат як безпосередньої дії вулканів (лави, попелу, отруєних розжарених газів), так і непрямих наслідків (включаючи голод, відмінок худоби). Незважаючи на негативний досвід людства, сучасні знання про вулкани, в безпосередній близькості від них проживають багато мільйонів людей.

В наші дні вулканічна діяльність приносить людству не менше шкоди, чим в попередні століття. І це дуже дивно, оскільки шляхом спостережень вдалося досить точно встановити розміри зон небезпечної дії вулканів. Лавовий потік при великих виверженнях поширюється на відстань до ЗО км. Розжарені, а також кислотні гази представляють небезпека в радіусі декількох кілометрів. На набагато більшу відстань, до 400-500 км, поширюються зони випадання кислотних дощів, які викликають опіки у людей, отруєння рослинності, посівів, грунту. Грязекаменние потоки, що виникають на вершинах вулканів під час раптового танення снігів в період виверження, поширюються на відстань в декілька десятків кілометрів, нерідко до 80 -100 км.

 

ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД СТИХІЙНИХ ЛИХ.

За багато віків людство виробило досить струнку систему заходів захисту від стихійних лих, здійснення якого в різних районах світу могло б значно понизити число людських жертв і величину матеріального збитку. Але до сьогоднішнього дня ми, на жаль, можемо говорити тільки про окремі приклади успішного протистояння стихіям. Проте, доцільно ще раз перерахувати головні принципи захисту від стихійних лих і компенсації їх наслідків. Потрібне чітке і своєчасне прогнозування часу, місця і інтенсивності стихійного лиха. Це дає можливість своєчасно оповістити населення про очікуваний удар стихії. Правильно зрозуміле попередження дозволяє людям підготуватися до небезпечного явища шляхом або тимчасової евакуації, або будівництва захисних інженерних споруд, або зміцнення власних будинків, приміщень для худоби і так далі. Має бути врахований досвід минулого, і його важкі уроки мають бути доведені до зведення населення з роз'ясненням, що подібне лихо може повторитися. У деяких країнах держава скуповує землі в ареалах можливих стихійних лих і організовує переїзди, що субсидуються, з небезпечних зон. Важливе значення для зниження збитків в результаті стихійних лих має страхування. Значну роль в запобіганні збитку від стихійних лих належить інженерно-географічному районуванню зон можливого стихійного лиха, а також розробці будівельних норм і правил, які строго регламентують тип і характер будівництва. У різних країнах розроблено досить гнучке законодавство про господарську діяльність в зонах стихійних лих. Якщо стихійне лихо сталося в населеному районі і населення не було заздалегідь евакуйоване, виробляються аварійно-рятувальні роботи, услід за ними слідують ремонтно-відновні.

 

НВО 5 м. Хмельницького імені Сергія Єфремова

Кучер Андрій, учень 11-А класу

 

 

 

Види стихійних лих і методи боротьби з ними

Описи найбільших природних катастроф далекого минулого в явному чи прихованому вигляді зафіксовані в пам'яті людей, в міфах і легендах, древніх книгах, історичних рукописах. У Біблії, наприклад, описаний "всесвітній потоп", який насправді не був, звичайно, "всесвітнім", тобто глобальним, але для спільності людей, сфера життєдіяльності яких була обмежена долиною великої річки чи великою міжгірною улоговиною, сильна повінь, безсумнівно, уявлялося загибеллю усього світу. Повені відбуваються досить часто, але деякі з них набувають воістину катастрофічний характер. Так, в 1931 р грандіозний паводок на річці Янцзи в Китаї затопив 300 тис. Кв. км території. На окремих ділянках, у тому числі в місті Ханькоу, вода спадала протягом чотирьох місяців.

У Біблії розповідається також про загибель міст Содом і Гоморра та про руйнування міста Єрихон. Фахівці вважають, що біблійне опис досить точно відтворює картину землетрусу. Багато дослідників легендарної Атлантиди вважають, що це був великий острів, який занурився на дно в результаті землетрусу. Міста Геркуланум і Помпеї були зруйновані і поховані під шаром попелу, пемзи і бруду в результаті виверження Везувію. Іноді виверження вулканів і землетруси призводять до утворення гігантської припливної хвилі - цунамі. У 1833 р відбулося виверження вулкана Кракатау, що супроводжувалося землетрусом, яке, в свою чергу, викликало величезну припливну хвилю. Вона досягла сусідніх густонаселених островів Ява і Суматра і забрала близько 300 тис. Людських життів.

 

Характеристиці різних природних катаклізмів у минулому і сьогоденні присвячено безліч публікацій. Назвемо лише деякі з них, в основному ті, які найбільш широко використані у даному розділі. У 1976 р в Москві відбувся XXIII Міжнародний географічний конгрес, на якому працювала секція "Вивчення стихійних лих". Матеріали цієї секції опубліковані у збірнику тез доповідей і повідомлень "Людина і середовище" (М., 1976). Особливий інтерес для розглянутої теми має робота Р. Кейтс "Стихійне лихо і економічний розвиток". Величезний фактичний матеріал міститься і в монографіях: Р. Кейтс "Стихійні лиха: вивчення та методи боротьби" (М., 1978); С. В. Поляков "Наслідки сильних землетрусів" (М., 1978); С.С. Гінко "Катастрофи на берегах річок" (Л., 1963); А.А. Григор'єв "Екологічні уроки минулого й сучасності" (1991) та ін. Особливе місце в ряду книг про природні катастрофи займають публікації знаменитого бельгійського вулканолога Гаруна Тазиева. Російською мовою були опубліковані такі його роботи: "Кратери у вогні" (М., 1958); "Зустрічі з дияволом" (М., 1961), "Вулкани" (1963) та ін. Великий розділ "Природні небезпеки та оцінка ризику" включений в монографію "Мінливий світ: географічний підхід до вивчення" (М., 1991). Для фахівців з екології людини найбільш важлива сторона стихійних лих - їх наслідки для життєдіяльності людей. За даними відділу катастроф Смітсонівського інституту (США), число жертв на планеті, викликаних стихійними лихами за період з 1947 по 1970 р, було орієнтовно наступним:

 

Циклони, тайфуни, шторми на узбережжі .... 760 тис. загиблих

 

Землетруси ................................................. ...... 190 тис. загиблих

 

Повені ................................................. ........... 180 тис. загиблих

 

Грози, цунамі, виверження вулканів і інше  ....... 62 тис. загиблих

 

Всього ................................................. ................... 1192 тис. загиблих

 

Таким чином, протягом майже чверті століття від стихійних лих щорічно в середньому гинуло близько 50 тис. Чоловік. Після 1970 статистика поповнилася великим списком природних катастроф. Нагадаємо тільки про землетрус в Америці в 1988 р Тоді загинули, за різними оцінками, від 25 до 50 тис. Чоловік. Підраховано, що 9/10 стихійних лих у світі належить до чотирьох типів: повені (40%), тропічні циклони (20%), землетруси (15%), посухи (15%). За кількістю жертв тропічні циклони займають перше місце, повені ж більш часті і завдають великої матеріальної шкоди. Р. Кейтс вважає, що збиток, що наноситься світовій економіці стихійними лихами, становить близько 30 млрд доларів США щорічно. 20 млрд з них - чистий збиток, а решта 10 млрд - витрати на превентивні дії та заходи з пом'якшення наслідків розгулу стихії.

 

У антропологічному аспекті визначення стихійних лих може бути сформульовано таким чином: стихійні катастрофи - це руйнівні природні процеси, що викликають загибель людей в результаті впливу на них отруйних розпечених газів і лави при виверженнях вулканів, припливної хвилі при цунамі і тайфуни, водно-грязьових потоків при селях і т.д., а також в результаті травматизму при руйнуванні житлових і громадських будівель, виробничих об'єктів і технічних споруд; знищення сільськогосподарської продукції на полях і плантаціях, у сховищах і на складах; загибель сільськогосподарських тварин; руйнування комунально-санітарної інфраструктури, в тому числі електромереж, систем зв'язку, водопроводу і каналізації. Остання обставина часто призводить до масових спалахів інфекційних захворювань після стихійних лих.

 

Зупинимося на основних видах стихійних лих. Е.Ю.Уайт (1978) зауважує: "У міру зростання населення, поширення науково-технічних досягнень і ускладнення структури суспільства людина стає все більш вразливим для екстремальних природних явищ, збиток від яких пов'язаний не тільки з їх розповсюдженням, але і з невизначеністю їх наступу. Збитки, які несе суспільство від лавин, землетрусів, тропічних циклонів і багатьох інших стихійних лих, зростають. Це відбувається незважаючи на поглиблення наукових досліджень причин екстремальних подій і множення нових способів боротьби зі стихійними лихами, дозволяють скоротити збитки в деяких районах. Людина піддає небезпеці нові матеріальні цінності, а також збільшує небезпеку деяких природних явищ. Складні способи надання допомоги при настанні катастрофи розроблено краще, ніж способи її запобігання.

Тропічний циклон (УРАГАН). Небезпека тропічного циклону полягає в екстремальній дії одного або всіх його елементів (вітру, дощу, штормових нагонів і хвиль). Штормові нагони представляють найбільш руйнівний чинник. 12 листопада 1970 тропічний циклон в північній частині Бенгальської затоки викликав 6-метровий підйом рівня моря, який співпав з високим припливом. В результаті цього урагану і виникли повені, загинули приблизно 300 тис. Чоловік, і одні лише втрати врожаю оцінюються в 63 млн долларів, але ці цифри не відображають всіх наслідків урагану. Загинуло приблизно 60% населення, зайнятого у прибережній зоні виловом риби, і знищено 65% рибальських суден в прибережному районі, що істотно позначилося на постачанні білкової їжі всього регіону.

 

Тропічні циклони - сезонні явища, частота яких у різних районах змінюється в середньому від одного до 20 ураганів на рік. За рік з супутників простежується до 110 ураганів, що зароджуються над Атлантикою. Але тільки 10-11 з них виростають до таких розмірів, коли їх можна іменувати ураганами, або тропічними штормами. Важливою мірою захисту людей від ураганів служить їх прогнозування. Тропічні циклони на початку зазвичай впізнають, а потім простежують по знімках із супутників. Якщо виявляють, що ураган посилюється, виконують прогноз його шляху і швидкості, і потім уточнюється при отриманні нової інформації. Коли ураган наближається до берега на відстань 300 км, його швидкість і напрямок руху можна визначити за радиолокатором. У прогнозах зазвичай прагнуть визначити ділянку узбережжя, якому загрожує ураган, місце очікуваного максимального штормового нагону, райони зливових дощів і повеней, а також ознаки торнадо щонайменше за 36 год. До виходу тропічного циклону на берег. Служба погоди США випускає для населення прогнози за 24, 12 і 6 ч., які містять відомості про місцезнаходження і характеристиках циклону, а при необхідності випускаються щогодинні бюлетені. В Австралії попередження випускаються кожні 6 ч., Коли ураган знаходиться більш ніж в 100 милях від берега, і кожні 3 год., Коли він наближається до суші.

 

З метою захисту життя людей та їх майна адміністрація і саме населення в районах, схильних до дії ураганів, приймають різні заходи. Здійснюються спроби впливати на сам ураган. Для цього, наприклад, хмари в зоні урагану засівають йодистим сріблом. Споруджуються запобіжні берегові дамби, насипаються захисні вали, дюни закріплюються рослинністю, виробляються лісопосадки. Будуються притулки. Важливе значення надається суворому дотриманню правил зонування території, дотриманню будівельних норм. Будівлі зміцнюються, проводиться їх вітро/гідрозахист. На випадок лиха накопичуються запаси води, продовольства та будівельних матеріалів. Найважливіша роль належить системі оповіщення про наближення урагану. Настільки ж важлива і добре організована евакуація людей з небезпечної зони. Американські дослідники дуже лаконічно формулюють заходи захисту безпосередньо під час урагану: "Евакуація. Пошуки притулку. Молитва". Лаконічні і рекомендації щодо того, що слід робити відразу після урагану:

1.Пред'явити страхові позови.

2.Надати необхідну фінансову допомогу постраждалим і відновлювати нормальне життя.

3.Примиритися зі збитками.

Отже, найголовніше – віра, а також активні дії щодо запобігання стихійних лих завчасно.

10-А

НВО5 ім.С.Єфремова

 

Луценко Анастасія

Контакти

Керівництво "Школи безпеки"

Адреса: 04074, м. Київ,

вул. Вишгородська, 21

Телефон:(067)464-46-51

Адміністратор сайту

E-mail: frans57@ukr.net